|
інші країни не тільки купують наші товари, а й продають нам свої, тому для оцінки загальних витрат, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, або з чистим експортом, використовують таку формулу:
де Ех - експорт, Іm - імпорт.
Порушення хоча б одного співвідношення, відображеного наведеними рівняннями, тягне за собою порушення інших співвідношень та втрату загальної рівноваги та стабільності економіки.
Основні узагальнювальні показники результатів національного виробництва в усіх країнах світу сьогодні визначають за особливою методикою - Системою національних рахунків, ухваленою ООН 1993 р. Як основні показники, що характеризують загальний стан економіки, використовують валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний дохід (ВНД).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це сукупна ринкова вартість усього обсягу речей та послуг, вироблених в економіці країни за рік і придатних для кінцевого використання.
Суттєві особливості ВВП:
1) щоб стати частиною ВВП, речі та послуги мають бути не тільки створені, а й реалізовані на ринку, набувши ринкової вартості;
2) виробництво і продаж продукції мають відбутись у межах одного року;
3) ВВП охоплює лише продукцію, придатну для кінцевого використання, і не охоплює ту, що призначена для проміжного використання (споживання).
В реальній економіці ВВП визначається трьома способами, кожному з яких відповідає своя формула для розрахунку. Важливо те, що результати розрахунку ВВП за всіма способами мають збігатися. Адже саме це дає підстави впевнитись у тому, що розрахунки були правильні.
Формули і назви способів (методів) розрахунку ВВП наведемо на
схемі 6.4.
Валовий внутрішній продукт |
За доходами |
За витратами |
За сумою доданих
вартостей у окремих
галузях |
W+ Валовий прибуток,
Змішаний дохід +
(Податки - Субсидії) |
C +I + G + NX |
åдоданих вартостей |
|
|