Головна   Зміст   Формули   Тести    
 
Тема 9.  Міжнародна торгівля, валютні відносини, рух капіталів між країнами
Економіки всіх країн світу є складниками світової економіки. Важливою ознакою сучасних національних економік є відкритість.
Відкритість економік означає, що країни купують і продають товари та послуги на світових ринках, позичають іншим країнам або беруть позики, стають членами міжнародних економічних організацій, беруть участь у міграції трудових ресурсів з країни в. країну, установлюють і підтримують курс національної валюти щодо інших валют .
Світове господарство - це система національних економік з усталеними та міцними економічними зв'язками між ними. Ці зв'язки унеможливлюють автономне (незалежне від інших) існування будь-якої економіки.
Сучасне світове господарство охоплює економіки більш ніж 260 країн, в яких проживає понад В,7 млрд людей, що розмовляють 2796 мовами і використовують в обігу більш як 300 найменувань національних грошей
Економіки країн різняться за рівнем економічного розвитку.  Цей рівень  оцінюється показниками ВВП на одного громадянина країни або ВВП на одного працівника (продуктивністю праці).
За рівнем економічного розвитку виокремлюють такі групи країн:

  • країни високого рівня розвитку: США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Швеція, Данія, Люксембург, Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Австрія, Італія;
  • країни середнього рівня розвитку - країни ЄС, крім тих, що належать до групи країн високого рівня розвитку,а також Ізраїль, Південну Корею, Сінгапур, Таїланд, Тайвань;
  • країни,  що розвиваються, та країни з несформованими ринками - це група, що містить більше ніж 100 країн Африки, Азії та  Латинської Америки та країни з незавершеними ринковими реформами, зокрема Україну.

Міжнародний рух капіталів - це рух фінансових ресурсів між країнами. Він може здійснюватись у різних формах, зокрема:

  • приватних, державних інвестицій або інвестицій міжнародних валютно-фінансових організацій;
  • прямих (коли іноземний власник капіталу стає повним власником  підприємства або власником основної частини майна підприємства),
  • портфельних (коли іноземці купують цінні папери) інвестицій;
  • кредитів урядам країн або приватним підприємствам.
 
- 1 - наступна ->>
 

© Дехтяр Людмила Василівна, Дехтяр Володимир Васильович