|
Транснаціональні корпорації - це міжнародні монополії, які, долаючи національні кордони, поширюють свою діяльність у всьому світі, маючи численні філії в багатьох країнах.
Рух капіталу в країну та з країни відбивається у фінансовому документі , що називається платіжний баланс країни
Розвиток міжнародної торгівлі, міжнародний рух капіталу створили передумови для виникнення міжнародних валютно-фінансових організацій. Вони роблять міжнародні економічні відносини більш стабільними та передбачуваними. Вступ до цих організацій дає країнам-членам певні переваги. Важливо те, що цими перевагами можуть скористатися країни не тільки високого, а й низького рівня економічного розвитку завдяки:
- гарантіям валютної стабільності;
- додатковим джерелам для фінансування програм перебудови економік;
- інформаційній та консультативній підтримці здійснюваних реформ.
Провідне місце серед міжнародних фінансово-кредитних організацій належить Міжнародному валютному фонду (МВФ). За ним ідуть Світовий банк, Європейський центральний банк (ЄЦБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) - валютно-кредитна установа, створена як представницька організація ООН 1947 року. МВФ виконує такі основні функції:
- регулювання валютних курсів, забезпечення конвертованості валют;
- надання короткострокових кредитів країнам-членам Фонду для фінансування дефіцитів платіжних балансів;
- консультування з фінансових і валютних питань.
Світовий банк - це неурядова фінансово-кредитна установа, яка об'єднує чотири фінансові установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) та Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ).
Центральна ланка Світового банку - МБРР, заснований одночасно з МВФ у 1946 р. Це найбільша у світі організація, яка надає довгострокові кредити на державні програми лише урядам і центральним банкам країн з метою сприяння соціальному-економічному розвитку.
|
|