До 100-річчя від дня народження відомого ботаніка

2016-06-15

ДОБРОЧАЄВА Дарина Микитівна (1916—1995) — відомий український ботанік, флорист і систематик, музеєзнавець, історик ботаніки, доктор біологічних наук, професор. Народилася 17 березня 1916 року в с. Хижники (Іршиківська сільрада) Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл. (Дівоче прізвище – Коваль).

1938 — закінчила біологічний факультет Харківського університету, від 1939 — працювала в Інституті ботаніки АН УРСР, від 1946 — старший науковий співробітник, 1966—1985 — завідувач Ботанічним музеєм, 1985—1991 — старший науковий співробітник-консультант.

Авторка циклу критико-аналітичних статей із систематики родів Centaurea L., Trapa L., Symphytum L., Anthemsis L. та ін.; описала 22 нових види судиних рослин; брала участь у численних експедиціях у різні регіони Європи, Азії, Америки; зібрала значний гербарій світової й української флори (близько 20 тис. арк.).

Авторка розвідок з історії ботанічної науки в Україні, публікацій про забутих або переслідуваних учених, зокрема Н. Гаморака, Ю. Клеопова, М. Клокова, М. Котова, В. Липського, Н. Осадчу-Янату, Й. Пачоського, І. Шмальгаузена, О. Янату.

Почесний директор Інституту ботаніки НАН України академік К.М. Ситник про Д. М. Доброчаєву писав: «Я часто говорив і ще раз повторюю: без Дарини Микитівни в Україні не було б Ботанічного музею як частини Національного науково-природничого музею України.Д.М. Доброчаєва була невід’ємною частиною Інституту ботаніки, приваблювала до себе співробітників глибокими знаннями флори України, історії ботанічної науки і, безперечно, прекрасними людськими якостями. Вона об’їздила півсвіту, відкрила немало нових видів рослин, описала більше як півтисячі раніше відомих видів на сторінках багатотомної "Флори УРСР”. Я не знаю жодної іншої людини в нашій Академії наук, яка б з такою вдячністю і теплотою говорила про своїх учителів! І не тільки говорила, а й робила усе для того, щоб зберегти пам’ять про них і довести до нових поколінь їхню безцінну наукову спадщину, простежити за формуванням цих непересічних особистостей української ботанічної науки.

Вона створила також життєпис непересічного ботаніка — В.І. Липського, який був одним із президентів славетної Академії наук України (тоді УРСР)».

Науковий доробок Д. М. Доброчаєвої становить понад 300 наукових праць, у т. ч. кілька монографій, визначників, путівників: «Визначник рослин України» (1965), «Буряни України» (1970), «Визначник рослин Українських Карпат» (1974), «У царстві флори» (1978), «Флора европейськой части СССР» (1982), «В царстве флоры» (1982), «Центральный научно-природоведчкский музей АН УССР. Ботанический музей» (1982), «Ботанический музей. Путеводитель» (1986), «Хорология флоры Украины» (1986), «Определитель высших растений Украины» (1987). На честь Дарії Микитівни Доброчаєвої названо вид Centaurea × dobroczaevae. Її імя присвоєно Ботанічному музею Інституту ботаніки НАН України (2006).